Як лотерея допомагала будувати демократії

Люди зазвичай вважають, що лотерея – це виключно про виграш грошей. Але історія показує нам, що в такий спосіб раніше приймались важливі політичні рішення.

Лототрон – інструмент античної демократії

Лототрон - інструмент античної демократії

Якщо запитати про найдавнішу лотерею, то згадують «гру білих голубів» – різновид Кєно, який з’явився в Китаї ще близько 200 року до нашої ери. Але в Стародавній Греції також використовували лотерею: за допомогою жеребкування відбирали громадян на певні політичні посади (в Афінах таким чином обирали членів Ради 500 на один рік, а також інших представників влади).

Для цього впровадили навіть термін демархія (або ж ще лотократія) – форма демократії, яка реалізується через обрання лідерів та політичного курсу за допомогою жеребкування. Серед плюсів цієї системи зазначали рівність шансів усіх сторін обійняти державну посаду.

В Афінах для жеребкування створили свого роду лототрон – клеротеріон. Він складався з кам’яної або дерев’яної таблиці, в якій розташовані ряди отворів, куди поміщали бронзові «білети» з ім’ям. Сам відбір переможця відбувався за допомогою трубки, в яку кидали чорні та білі кульки. Випадковий набір цих кульок вказував на ряд і місце переможця в клеротеріоні. Таким способом обирали членів ради Буле, суддів та інших чиновників.

Стабільність держави завдяки лотерейним кулькам – Італія в період Відродження

Як в Італії за допомогою лотереї будували демократію

У XIII столітті на півночі Італії стали застосовувати методи випадкового відбору керівників міст-держав. Наприклад, у Венеції під час багатоступінчастої системи вибору дожа (голови міста) звали з площі Св. Марка першого зустрічного хлопчика (ballotino) у віці близько 10 років, який витягував кульки (ballotte) з іменами кандидатів з Великої ради. Далі йшла непроста процедура, що складалася як з чергового витягування кульок з іменами, так і з голосування Великою радою за кандидатів на посаду дожа.

Історики вважають, що саме вигадлива та незвична система  вибору дожів була причиною стабільності Венеційської республіки, край якій поклав Наполеон у 1797 році. А від назви кульок ballotte походить англійське слово ballot, виборчий бюлетень.

Сучасні вчені дослідили за допомогою математичних підрахунків венеціанську систему виборів і з’ясували, що перемога надавалась найбільш популярним кандидатам, при цьому у випадкових учасників конкурсу залишався шанс на перемогу, а корупційний вплив виключався.

У Флоренції з 1328 року вибори до органів влади відбувались за допомогою системи imborsazione (складання в мішок записок з іменами). Флорентійці обирали жеребом не тільки главу держави, але і посадовців в адміністрації і органах управління – синьйорію, магістрати, законодавчу раду. У Флоренції кандидати на посаду (nominati) мали спочатку пройти комісію, створену з представників різних верств, а вже потім проводилось жеребкування (la tratta, витягування записок з іменами всліпу з мішка). Зі списку тих, хто пройшов жеребкування, викреслювались імена людей, які вже посідали адмінпосади, або вчинили злочин. Nominati не знали, чи пройшли вони в наступний тур чи ні: перелік не розголошувався. Якщо кандидата не запрошували на одну з кількох сотень державних посад, це означало, що він не пройшов або жеребкування, або голосування. Каденція тривала лише один рік, а через процес виборів проходило 75% громадян Флоренції.

Принцип лотереї в сучасній політиці

Демократія і лотерея в наші дні

З часом відбір на керівні посади за допомогою лотереї в демократичних суспільствах був замінений на вибори. Хоча деякі елементи випадкового відбору усе ж таки збереглися.

Шляхом випадкового відбору із загального списку відбувається відбір присяжних.

У сучасній Україні не ігрова лотерея присутня в судочинстві. В судах діє автоматизована система документообігу, яка серед іншого розподіляє справи між суддями. Це відбувається наступним чином:

  • спочатку визначаються судді, які вповноваженні розглядати певну справу;
  • для них система розраховує коефіцієнт навантаження;
  • з урахуванням вищезазначених критеріїв автоматизована система за принципом випадковості визначає суддю для розгляду конкретної справи.

До того ж серед деяких політичних філософів нині обговорюється доцільність повернення до моделі демократії, в якій відбувається ротація лідерів за принципом випадковості. Адже вибори, на їх думку, вже не є достатньо демократичними. А за допомогою античного інституту відбору (жеребкування) можна досягнути більш справедливого представництва у владі.

Коментарі

    1. Вітаємо, Наталя!
      Ми відповіли на Вашу поштову скриньку.
      Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, то, будь ласка, звертайтеся до нашої підтримки на електрону адресу [email protected] чи за номером телефону 0800 807 807 (з 9:00 до 21:00 щодня).
      Гарного Вам настрою та вдалої гри.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *